понеділок, 10 лютого 2020 р.

Комп'ютерна графіка








А спробуйте виконати завдання: 
2)https://learningapps.org/watch?v=pdik9o45t18(формати графіки)

А спробуйте розпізнати графічний редактор
https://learningapps.org/view3936302(вікно інтерфейсу графічного редактора)

А спробуйте розпізнати  інструменти графічного редактора
https://learningapps.org/view4153585(інструменти графічного редактора)

Огляньте он-лайн фото редактор

Етапи створення інфографіки у вигляді презентації


А спробуйте розпізнати ефекти анімації в презентаціях

пʼятниця, 7 лютого 2020 р.

Формати інформації: твір чи текст


Текст і твір - це не одне й те ж. Твір - це продукт мовної діяльності людини, найчастіше закріплений у тексті. Текст - це лише графічно-знакова фіксація твору[1]. Твір, говорив Є. Прохоров, "це тільки мовне вираження замислу його творця, а текст... графічне закріплення цього замислу на папері"[2].
Твір створюється насамперед законами мовної діяльності людини, текст - за правилами користування знаковими системами, які використовуються людьми для фіксації творів. Не все, що є у творі, може бути виражене письмовими чи друкованими знаками. Твір і текст мають різний генезис, різну історію, різні правила оформлення, хоч вони взаємно впливають один на одного: так текстова форма сприяла і сприяє розвиткові монологічного мовлення і виникненню великих творів. Необхідно усвідомлювати одну, як на думку звичайної людини, парадоксальну річ: текст - це штучний бар’єр між автором і читачем, але бар’єр, без якого людство себе не мислить. Тому існує проблема: як робити так, щоб цей бар’єр ставав якнайменшим, щоб форма тексту якнайменше заважала спілкуванню автора з читачем.
Уявлення про твір як самостійну, відірвану від автора змістову систему, - річ відносна, це продукт абстрагування, відриву результатів розумової діяльності людини від неї ж. Такий відрив був можливим тільки завдяки двом відчуженням твору від автора, пов’язаним із виникненням письма і друку. Текст - це і є форма відчуження твору від автора. У вигляді тексту твір набуває відносної самостійності і відносно самостійного життя. Семантикою тексту завжди є твір. Через це текст завжди й ототожнюють із твором і не бачать між ними різниці. У деяких випадках ця різниця буває і не принциповою, наприклад коли мова йде про актуальність теми твору/тексту, про їх тематичну класифікацію, фактаж тощо.
Текст на відміну від твору має свої засоби вираження й і актуалізації змісту, свої "засоби керування" читацьким сприйманням та розумінням. Важливим для вивчення тексту є розкриття його одиниць та правил їх оформлення, куди відносять правила оформлення рубрик, цитат, дат, чисел, приміток тощо.
Розглядаючи текст як форму існування твору, необхідно завжди мати на увазі його семантику.
Текст - це абстракція людського розуму, оскільки він поза написанням і читанням не існує. І тому всі ознаки тексту мають насамперед глибоке психологічне пояснення, оскільки текст не є самодостатньою сутністю.
Текст має ознаки, що виражають загальні особливості його системно-структурної організації. До таких ознак варто віднести архітектоніку тексту, його структурованість і системність, цілісність, просторово-часову дискретність, інформативність.
Елементами тексту слід вважати рубрики, основний текстовий блок (корпус тексту), автор тексту, абзац, виноску, рядок, графічне слово, графічне речення, літеру та пунктуаційний знак.
До одиниць тексту відносяться такі фрагменти тексту, котрі мають особливу семантику й стандартизоване характерне оформлення: переліки, цитати, посилання, дати, числа, скорочення, знаки, власні назви, умовні позначення.
Текстовими засобами, або засобами актуалізації семантики тексту, є шрифтові (гарнітура, стиль, кегель) й не-шрифтові (розрядка, втяжка, лінійки, колір) виділення, спеціальні архітектонічні засоби тощо.
Є різні види текстів: віршований, драматичний, прозовий, таблиці і виводи, нотний, формульний, бібліографічний; покажчики, реферати, епіграф, присвята, колонтитули, титульний текст тощо. Останні шість видів тексту є також елементами апарату видання.
Коротко про деякі з названих понять, що характеризують текст.
Архітектоніка тексту. Це його будова, форма, виражена шрифтовими й нешрифтовими засобами, у вигляді певного співвідношення між елементами й одиницями тексту.
Структурованість і системність тексту. Структурованість - це ознака тексту, яка виражає наявність певних зв’язків між елементами та одиницями тексту. Системність - ознака, що вказує на існування певних елементів та одиниць тексту, між якими існують зв’язки.
Цілісність. Текст є викінченою графічно-знаковою формою, що сприймається як єдине ціле, яке характеризується межею сприймання: текст перетворюється в не-текст за умови, коли графічно-знакове оформлення виходить за межу допустимого сприймання певного предмета як тексту.
Просторово-часова дискретність. Текст, що розташований на двох і більше матеріальних носіях, є просторово розірваним (дискретним). Наприклад, дві сторінки, на яких видрукуваний текст, роблять текст протяжним у просторі та часі під час його і написання, і читання.
Одиниці тексту - переліки, цитати, посилання, дати, числа, скорочення, знаки, власні назви, умовні позначення - добре описані у редакційно-видавничій літературі

Рівні осмислення та інтерпретації інформації,


Які є способи розуміння друкованої інформації?
Для розуміння сутності тексту необхідно збагнути одну принципову річ: зміст будь-якого тексту принципово не замкнутий ні чіткою схемою теоретичної абстракції, ні строгим естетичним каноном, а пов’язаний із відкритою, такою, що розвивається, ситуацією реальної дійсності й існує практично як прикладна ділова ідея. У тексті читач стикається переважно з реальними обставинами предметного світу. Звичайно, це не пряме зіткнення з дійсністю. Воно опосередковане творчістю автора і тих людей, що готують текст до друку. Це є залучення читача до життя через текст, так би мовити, внутрішньотекстовий контакт з реальністю. Момент діалектичного переходу контакту з і текстом у контакт із реальною проблемою суспільного життя - рубікон, за яким текст розмикається в життя і сам стає частиною актуальної соціальної практики. Після того, як читач через текст увійде в контакт із реальною проблемою i суспільного життя, увесь хід його сприймання повинен змінитися: повідомлення стає предметним, факти постають як реалії життя, наповнені прогностичним значенням, рекомендації перетворюються у відповідальні ділові пропозиції, опис перетворюється на ситуацію, в якій потрібно або навіть необхідно приймати рішення.
Розглядаючи текст як частину суспільної інформаційної системи і як відносно самостійну інформаційну підсистему, відносно самодостатню сутність, що є безпосереднім предметом діяльності автора,- текст не можна аналізувати поза комунікативним актом, бо "живий" смисл інформації в тому, щоб бути повідомленою і сприйнятою. Це означає, що необхідно подивитися на твір ще й з позицій комунікативних, оскільки іншого призначення текстові, цій "інформаційній підсистемі", не можна придумати.
Рівні осмислення та інтерпретації  друкованої інформації, як джерела змісту деякої події, процесу:
·         Фактичний та явний  смисловий рівень друкованої інформації(понятійний аспект, логічний аспект,  фонічний оспект,  лексичний аспект)
·         Буквально алегоричний  смисловий рівень  друкованої інформації(семантичний аспект,  синтаксичний аспект, образний аспект)
·         Буквально уявний смисловий рівень друкованої інформації( етнічний аспект, міфологічний аспект, знаковий аспект)
·         Буквально потаємний смисловий рівень друкованої інформації(футурологічний аспект, парапсихологічний аспект,  ідеологічний аспект)
·         Буквально моральний смисловий рівень друкованої інформації( релігійний аспект,  соціальний аспект,  філософський аспект)

При створенні тексту відправною точкою є концепт, який зумовлює смислове (семантичне) будова тексту, а через нього - логічне будова. Крім цього, концепт, відображаючи інтенції автора і будучи опосередкованим (через інтенції) втіленням мотиву породження тексту, задає комунікативну цілеспрямованість останнього: комунікативне або естетичний вплив (даний аспект є чи не найважливішим у процесі комунікації). Логічне будова і комунікативна цілеспрямованість диктують вибір того репертуару мовних засобів, який реально використовується при породженні тексту. Таким чином, існуючі залежності можна представити у вигляді такої схеми 



Тест. Інформаційні процеси в інформаційних системах

1.Укажіть визначення інформаційних процесів

А) Інформаційні процеси — це послідовна зміна явищ, подій, станів та (або) уявлення про інформацію в результаті дій, які з нею можна виконувати.

Б) Інформаційні процеси — це документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.).

В) Інформаційні процеси — це сукупність організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної комп'ютерної та мережевої техніки.

 

2.Укажіть тільки ті слова, які означають інформаційні процеси

А) створення, збирання, зберігання, обробка, відображення, передавання, розповсюдження, використання, захист, знищення, кодування, фільтрування, сортування, шифрування, пошук, дешифрування

Б) телеметрія, деформація,депонація, шизофренія, травестія, девальвація, інфляція, героїзація, гетерофемія, модернізація, композиція,

В) розвідування, конспірація, летаргія, транскрипція, дисперсія, амнезія, анемія, телефонія, анестезія, санітарія, периферія,  протидія, метафоризація,

Г) веремія подій, чудасія клоуна, місія волонтера,  тиранія узурпатора, істерія малюка, стихія океану, пандемія вірусів, фобія тварин, ностальгія істот, безнадія робота, мрія фантазера, месія інтелекту,

 

3.Що відбувається під час інформаційного процесу?

А) Під час інформаційного процесу дані самонавіюються із одного виду в інший за допомогою певних методів телепортації.

Б) Під час інформаційного процесу дані перетворюються з одного виду в інший за допомогою певних методів.

В) Під час інформаційного процесу дані саморозсіюються в різні сторони  за допомогою певних методів взаємодії.

 

4. Що є джерелом інформації?

А) Джерелом інформації можуть бути природні об'єкти (планети, зірки, люди, тварини, рослини, поля, луки, ліси, гори…), книжки, газети, журнали, малюнки, наукові експерименти, конструкторські розробки, випробування нових матеріалів і приладів тощо.

Б) Джерелом інформації можуть бути взаємодіючи об'єкти (розкішник, помічник, зловтішник, непогрішник, потішник…), п’єси про людей, драми про інтелігенцію, комедії про можновладців, бойовики про генералів, трагедії про митців, оперети про жінок, вистави про тварин, флеш-моби і  будь-які акції, тощо.

В) Джерелом інформації можуть бути  ваші погляди, сумніви, думки, відозви на різні об'єкти,  зокрема  про автомашини, автобуси, поїзда, літаки, дрони, самокати, велосипеди, мотоцикли, тягачі…, і  будь-які  транспортні засоби, тощо.

5.Установіть відповідність між поняттями даних слів

 

 

Антивірус

Архів

Плеєр

Інтернет

Зберігання

 


 

 

Відображення

 

 


 

Захист


 

 

 

Пошук

 

 

 


 

6.Установіть відповідність між поняттями даних слів

 

 

 Принтер

Сканер

Проєктор

Смартфон

Друк


 

 

 

Оцифровування

 


 

 

Трансляція

 

 


 

Передавання

 

 

 


 

7.Установіть відповідність між поняттями даних слів

 

 

 Опрацювання

Виведення

Введення

Захоплення

Системний блок


 

 

 

Монітор  

 


 

 

Клавіатура

 

 


 

Мікрофон

 

 

 


 

8.Установіть відповідність між поняттями даних слів

 

 

 Кодування

Фільтрування

Сортування

Дешифрування

Розпізнавання

 

 

 


Форматування


 

 

 

Відсіювання

 


 

 

Впорядкування

 

 


 

 

9.Установіть відповідність між поняттями даних слів

 

 

 Перекодування

Фільтрування

Сортування

Дешифрування

Маніпуляція


 

 

 

Розрізнення

 


 

 

Осмислення

 

 


 

Інтерпретація

 

 

 


 

10. Установіть відповідність між поняттями даних слів

 

 

 Мислення

Возвеличення

Прогнозування

Виокремлення

Розуміння


 

 

 

Одухотворення

 


 

 

Відношення

 

 

 


Усвідомлення

 

 


 

 

11. Укажіть декілька недоліків  в інформаційних процесах

А) Маніпуляції з фейками та реальністю

Б) Симуляція активності користувачів

В) Лабіринти цінностей просунутих маргіналів

Г) Низька якість контролю за джерелами інформації

Д) Споживацький індивідуалізм користувачів

Ж) Швидка передача інформації під час листування

З) Онлайн-транслювання реальних  подій в мережі Інтерент

12. Укажіть декілька переваг  в інформаційних процесах

А) Стиснення та розширення часових термінів отримання інформації

Б) Швидка зміна комунікації(глядач-слухач-читач-коментатор-споживач-троль-блогер)

В) Гнучка зміна форматів(реалістична-символьна-віртуальна-графічна)

Г) Швидке фільтрування та сортування інформації

Д) Смислово-оцінювальна  зміна точок зору на критичні події

Ж) Швидка зміна концентрації на об’єктах

З) Забанення  користувачів, що не дотримуються  етикету

13. Що таке інформаційна система?

 

А) Інформаційна система – це організаційно упорядкована сукупність документів, масивів документів і інформаційних технологій із використанням засобів обчислювальної техніки і зв’язку, що реалізують інформаційні процеси

Б) Інформаційна система – це обмеження інформаційної свободи, відкритості й доступності інформації, режим використання персональних даних в інтересах національної безпеки, економічної доцільності й захисту прав інших людей

В) Інформаційна система – це гармонізація українського інформаційного простору та прав власності на інформаційні ресурси, підтримка різних форм власності, відповідальність власників інформаційних ресурсів за якість інформації та порушення під час роботи з інформацією

14. Для чого використовують комунікаційні мережі?

А) комунікаційні мережі  використовуються для реалізації інформаційних технологій.

Б) комунікаційні мережі  використовуються для віртуалізації інформаційних технологій.

В) комунікаційні мережі  використовуються для засмічування інформаційних технологій.

 

15. Укажіть які види забезпечення потрібно для роботи інформаційної системи

А)Інформаційне, правове, фінансове, програмне, організаційне, математичне, технічне, апаратне, кадрове, комунікаційне, захисне, ліцензійне , енергетичне  забезпечення

Б)Інтегративне, адміністративне, місіонерське, консультативне,  наукове, торгівельне,  монопольне, регіональне забезбечення

В)Економне,  екологічне,  зональне, інвестиційне,  компенсаційне, глобалізаційне,  арбітражне,  контролююче, штучно-інтелектуальне забезпечення

 

16. Укажіть тільки стаціонарні (непереносні) засоби комунікації в інформаційній системі

А)Сервер

Б)Смартфон

В)Локальна мережа

Г)Роутер

Д)Ноутбук

Ж)Планшет

 

17. Укажіть тільки мобільні (переносні) засоби комунікації в інформаційній системі

А)Сервер

Б)Смартфон

В)Глобальна мережа

Г)Роутер

Д)Ноутбук

Ж)Планшет

 

18. Укажіть тільки складові інформаційного забезпечення в інформаційних системах:

А)Пошукові системи інформації

Б)Електронні книги та відео

В)Сайти та блоги  користувачів

Г)Архіви довідників

Д)Комфорт користувачів

Ж)Гонорари користувачів

 

19. Укажіть тільки складові організаційного забезпечення в інформаційних системах:

А)Права та цілі користувачів

Б)Обов’язки та дозволи користувачів

В)Способи супроводу користувачів

Г)Способи орієнтації користувачів

Д)Способи взаємодії користувачів

Ж)Гранти користувачів

З)Пожертви користувачів

 

20.  Укажіть тільки складові програмного забезпечення в інформаційних системах:

А)Ресурси користувачів(сайти, акаунти)

Б)Ландшафт користувачів(прив’язка до місця)

В)Прикладні  програми(офісні редактори)

Г)Службові програми(утиліти та драйвера)

Д)Системні програми(операційні системи)

 

 

21. Укажіть  основні принципи державної політики в галузі інформатизації:

А)інформаційна свобода — «Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір» (ст. 34 Конституції України);

Б)невтручання в особисте життя — «Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди...» (ст. 32 Конституції України);

В)відкритість і доступність інформації — «Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе...» (ст. 32 Конституції України), «Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення...» (ст. 57 Конституції України);

Г)інформаційна безпека — обмеження інформаційної свободи, відкритості й доступності інформації, режим використання персональних даних в інтересах національної безпеки, економічної

Д)право власності на інформаційні ресурси та підтримка різних форм власності;

Ж)відповідальність власників інформаційних ресурсів за якість інформації та порушення під час роботи з інформацією;

З)роль держави у формуванні й реалізації політики інформатизації та інформаційної безпеки;

Е)гармонізація українського інформаційного законодавства із законодавством інших країн.