субота, 7 січня 2017 р.

Тестування з теми "Алгоритми на Pascal"

Початковий курс
пошукачів різноманітних алгоритмів

1. Який запис мовою Pascal логічна змінна logic1(типу Boolean) – true, якщо дійсна змінна х строго більше 1?

logic1:=(x>=1);
logic1:=frac(x>1);
logic1:=int(x>=1);
logic1:=not(x<=1).

2. Який запис мовою Pascal логічна змінна logic2(типу Boolean) – true, якщо дійсна змінна х знаходиться в строгих межах числового проміжку від 5 до 10?

logic2:=((x>5) and (x<10));
logic2:=((x>5) or (x<10));
logic2:=not((x>5) and (x<10));
logic2:=(not(x>5)) or (not(x<10)).

3. Який запис мовою Pascal логічна змінна logic3(типу Boolean) – true, якщо дійсна змінна х строго більше 8 та дійсна змінна х строго менше -8?

logic3:=((x>8) and (x<(-8)));
logic3:=not((x>8) and (x<(-8)));
logic3:=((x>8) or (x<(-8)));
logic3:=not((x>8) or (x<(-8))).

4. Який запис мовою Pascal логічна змінна logic4(типу Boolean) – true, якщо дійсна змінна х НЕ ДОРІВНЮЄ дійсній змінні у?

logic4:=(x<=>y);
logic4:=(x<>y);
logic4:=(x=|=y);
logic4:= not(x=\=y).

5. Який запис мовою Pascal логічна змінна logic5(типу Boolean) – true, якщо дійсна змінна х менше або дорівнює дійсній змінні у?

logic5:=(x>=y);
logic5:=(x|=y);
logic5:=(x<=y);
logic5:=(x=>y).

6. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній k цілочисельне ділення n на z?

k:=(n div z);
k:=(n abs z);
k:=(n mod z);
k:=(n odd z).

7. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній q остачу від ділення цілої змінної g на цілу змінну f?

q:=(g mod f);
q:=(g div f);
q:=(g abs f);
q:=(g int f).

8. Який запис мовою Pascal присвоює дійсній змінній q суму подвоєного квадратa дійсної змінної х з потроєнним квадратним коренем від дійсної змінної у?

q:=2*x+x+3*sqrt(y);
q:=2+x*x+3+sqrt(y);
q:=2+x+x+3+sqrt(y);
q:=2*x*x+3*sqrt(y).

9. Який запис мовою Pascal є циклом з лічильником та кроком -1?

while k<=23 do y:=3*k+n;
if (10*b = 100) and (b + k = 100) then writeln(b);
for t:=200 to 2 downto 1 do d[t]:= d[t-1]+1+2*t;
for t:=2 to 200 do d[t]:= d[t-1]+1+2*t; end.

10. Який запис мовою Pascal є циклом з передумовою та кроком -3?

m:=300; while m<=51 do begin m:=m-3; S:=S+m; end.
for t:=200 to 2 downto 3 do d[t]:= d[t-1]+1+3*t;
m:=72; repeat m:=m-3; S:=S+m; until m>=51;
m:=80; while m<=100 do begin m:=m+3; S:=S+m; end.

11. Який запис мовою Pascal є циклом з післяумовою та кроком -3?

m:=62; repeat m:=m-3; S:=S+m; until m<=51;
m:=62; repeat m:=m+3; S:=S+m; until m>=81;
m:=80; while m<=100 do begin m:=m+3; S:=S+m; end.
m:=80; while m<=51 do begin m:=m-3; S:=S+m; end.

12. Який запис мовою Pascal є повним розгалуженням?

if m>0 repeat d:=random(m) else d:=random(2*m);
if m>0 while d:=random(m) else d:=random(2*m);
if m>0 then d:=random(m) else d:=random(2*m);
if m>0 until d:=random(m) else d:=random(2*m).

Тест. Операції у мові Pascal


Початковий курс
пошукачів різноманітних алгоритмів

1. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній n округлене до цілого дійсне число x? ( n - набуває типу Integer або Longint).

n:=trunc(x);
n:=frac(x);
n:=int(x);
n:=round(x).

2. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній m дробову частину від дійсного числа x? (відкидається ціла частина, а дробова частина записується як ціле число, тобто m - набуває типу Integer або Longint).

m:=frac(x);
m:=trunc(x);
m:=round(x);
m:=int(x).

3. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній g цілу частину від дійсного числа h? (від числа h відкидається дробова частина, а g - набуває типу Longint )

g:=frac(h);
g:=round(h);
g:=trunc(h);
g:=int(h).

4. Який запис мовою Pascal присвоює дійсній змінній s цілу частину числа q? (s - набуває типу real).

s:=trunc(q);
s:=int(q);
s:=frac(q);
s:=round(q).

5. Який запис мовою Pascal присвоює дійсній змінній v модуль числа w?

v:=sqr(w);
v:=int(w);
v:=abs(w);
v:=odd(w).

6. Який запис мовою Pascal присвоює дійсній змінній k корінь квадратний з цілого числа z?

k:=sqrt(z);
k:=abs(z);
k:=sqr(z);
k:=odd(z).

7. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній d збільшене на 1 цілe числo m?

d:=inc(m);
d:=dec(m);
d:=random(m);
d:=pred(m).

8. Який запис мовою Pascal логічна змінна logic(типу Boolean) – true, якщо число m парне або false в противному випадку?

logic:=sqrt(m);
logic:=abs(m);
logic:=sqr(m);
logic:=odd(m).

9. Який запис мовою Pascal присвоює порядковій змінній d наступне за m порядкове значення?

d:=random(m);
d:=pred(m);
d:=succ(m);
d:=frac(m).

10. Який запис мовою Pascal присвоює порядковій змінній n попереднє від g порядкове значення?

n:=pred(g);
n:=succ(g);
n:=abc(g);
n:=sqrt(g).

11. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній d зменшене на 1 цілe числo m?

d:=dec(m);
d:=random(m);
d:=pred(m);
d:=succ(m);

12. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній d випадкове цілe числo від 0 до m?

d:=succ(m);
d:=pred(m);
d:=random(m);
d:=frac(m).


Ви відповіли на всі запитання? Тепер натисніть на кнопку:


В інформатиці не все так просто і легко, як іноді здається. 






 Крім шести арифметичних операцій, у мові Pascal є ще ряд математичних функцій, з деякими з яких ви вже встигли познайомитись на уроках математики, а деякі будете вивчати трохи пізніше. Опишемо всі математичні функції і приведемо приклади їх застосування.
  • Abs(x) – модуль числа х. На мові математики еквівалентне запису |х|. Як змінна х так і результат дії над нею функції Abs може набувати як цілочисельного типу, так і типу Real – дійсні числа.
  • Sqr(x) – квадрат числа х. На мові математики еквівалентне запису х2. Як змінна х так і результат дії над нею функції Sqr може набувати як цілочисельного типу, так і типу Real – дійсні числа.
  • Sqrt(x) – корінь квадратний з числа х. На мові математики еквівалентне запису . Результат дії над змінною функції Sqrt набуває типу Real – дійсні числа.
  • Дві наступні функції знають старшокласники, для інших просто слід запам’ятати, що вони визначені в розглядуваній мові як математичні операції.
  • Exp(x) – експонента числа х. На мові математики еквівалентне запису ех. Результат дії над функції Exp набуває типу Real – дійсні числа.
  • Ln(x) – натуральний логарифм числа х. На мові математики еквівалентне запису ln х. Результат дії функції Ln набуває типу Real – дійсні числа.
Для розуміння наступних трьох функцій введемо нову міру для вимірювання кута.

    Означення: Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює радіусу кола називається кутом в 1 радіан.
    Оскільки довжина кола L = 2pR, то коло містить 2p радіан, тобто 2p=360о. Знаючи це співвідношення легко переводити кути з радіанної міри в градусну і навпаки. Наш електронний партнер знає лише вимірювання кута в радіанах, тому всі наступні значення кута, де це не буде обумовлено нами окремо, вимірюються в радіанах. Саме тому значення числа p ПЕОМ в мові Pascal знає, але позначається дана константа як pi. У пам’яті комп’ютера зберігається число pi=3.1415926536, про що ми вже згадували раніше. Якщо вам необхідно використовувати градусну міру вимірювання кута, то необхідно самостійно виконати нескладні математичні перетворення, що базуються на властивостях пропорцій. Наголошуємо ще раз, що у всіх подальших записах кут буде виражено в радіанах.
  • Sin(x) – cинус кута х. На мові математики еквівалентне запису Sin х. Результат дії функції Sin набуває типу Real – дійсні числа.
  • Cos(x) – коcинус кута х. На мові математики еквівалентне запису Cosх. Результат дії функції Cos набуває типу Real – дійсні числа.
  • Arctan(x) – арктангенс числа х. На мові математики еквівалентне запису arctg  х. Результат дії функції Arctan набуває типу Real –дійсні числа і міститься на проміжку від –p/2 до + p/2.
  • Крім цих тригонометричних функцій, в мові визначені ще і такі операції:
  • Round(x) – округлює число до цілого, згідно математичних правил округлення. Результат дії функції Round набуває типу Integer або Longint – цілі числа у вказаних для даного типу межах.
  • Trunc(x) – ціла частина числа: від числа відкидається дробова частина. Результат дії функції Trunc набуває типу Integer або Longint – цілі числа у вказаних для даного типу межах.
  • Frac(x) – дробова частина числа: відкидається ціла частина, а дробова частина записується як ціле число. Результат дії функції Frac набуває типу Integer або Longint – цілі числа у вказаних для даного типу межах.
  • Odd(x) – визначає, до парних чи непарних чисел відноситься дане число. Результат дії функції Odd набуває типу Boolean – true, якщо число парне або false в противному випадку.
  • Int(x) – ціла частина числа, тобто, те ж саме, що і функція trunc, але на відміну від дії функції trunc, результат дії функції Int залишається типу real.
  • Для прикладу розв’яжемо декілька задач.
    Задача 1. Обчислити площу трикутника, якщо відомо координати його вершин.
    Розв’язання :  Досить відома в математиці задача, розв’язання якої базується на знанні формули Герона та знаходження довжини відрізка на підставі координат його кінців у декартовій системі координат. Для спрощення будемо вважати, що координати вершин трикутника завжди є цілими числами. Всі інші дії прокоментуємо в коментарях до програми.

program geron;
var xa, ya, xb, yb, xc, yc : integer;
    a, b, c, S, p : real;
begin
  write('Координата Х точки А: ');readln(xa);
  write('Координата Y точки А: ');readln(ya);
  write('Координата Х точки B: ');readln(xb);
  write('Координата Y точки B: ');readln(yb);
  write('Координата Х точки C: ');readln(xc);
  write('Координата Y точки C: ');readln(yc);
  a := sqrt(sqr(xc-xb)+sqr(yc-yb));                 { Довжина сторони а }
  b := sqrt(sqr(xc-xa)+sqr(yc-ya));                 { Довжина сторони b }
  c := sqrt(sqr(xb-xa)+sqr(yb-ya));                 { Довжина сторони с }
  p := (a + b + c)/2;                                 { Пiвпериметр}
  S := sqrt(p*(p-a)*(p-b)*(p-c));                    { Формула Герона}
  write(' S = ',S:4:2);
  readln;
end.
    При розв’язанні даної задачі можна було обійтись без введення додаткових змінних для обчислення довжин сторін і півпериметра, але в цьому випадку значно збільшився б вираз для обчислення площі і значення виразу для обчислення площі стало б практично не зрозумілим із–за його складності.
    Введення додаткових змінних полегшує написання зрозумілих програм, але відмітимо, що і тут потрібно бути раціональним – якби ми ще ввели додаткові змінні для обчислення коренів квадратних, то від цього програма навряд чи стала б зрозумілішою, більше того, вона стала б більш не зрозумілою.

    Задача 2. Округлити дробове число з заданою точністю.
    Розв’язання :  Зверніть увагу на формулювання задачі: нам потрібно округлити число з заданою точністю, а не вивести на екран з заданою точністю, тобто при подальших розрахунках нам, можливо, потрібно буде знову використовувати дане округлене число, а не його початкове значення.
Ідея округлення полягає в слідуючому:
  • вводимо число;
  • визначаємо, скільки знаків після коми нам потрібно мати;
  • множимо дане число на 10 в степені «кількість значущих цифр після коми»;
  • до отриманого числа застосовуємо функцію round;
  • отримане число ділимо на 10 в степені «кількість значущих цифр після коми».
    Все на перший погляд просто, але нам потрібно знайти спосіб знаходження числа 10 в степені «кількість значущих цифр після коми». Якби ми розв’язували цю задачу трохи пізніше, то проблем не було б, але в даний момент ми не знаємо ні операторів циклів, ні, навіть, умовного оператора. Тому на допомогу нам у цьому випадку приходить математика. У мові Паскаль немає операції піднесення до степеня (крім піднесення до квадрату), проте є дві функції, які можуть допомогти: exp(x) i ln(x), отже маємо програму:

program demoround;
var a,b,c : real;
    n : byte;
begin
  write('Введiть число: '); readln(a);
  write('Скiльки знакiв пiсля коми залишити: '); readln(n);
  b := a*exp(ln(10)*n);                  { множимо на 10n }
  b := round(b);                           { округлюємо до цілих }
  c := b*(exp(ln(10)*(-n)));              { ділимо на 10n }
  writeln('Шукана точнiсть ',c:2:n);
  readln;
end.
    

субота, 3 грудня 2016 р.

середа, 24 червня 2015 р.

значення функції Ейлера мовою Паскаль

function gcd (A,B: longint): longint;
begin
  while (A <> B) do
  begin
    if (A > B) then
      Dec(A, B)
    else
      Dec(B, A);
  end;
  gcd := A;
end;

var
  N: longint;
  I,A: longint;

begin
  WriteLn ('Input N: ');
  ReadLn (N);
  A := 0;
  for I := 1 to N-1 do
    if (gcd(I, N) = 1) then
      Inc (A);
  WriteLn ('The Euler Function of N is: ', A);
  ReadLn;

end.

четвер, 28 травня 2015 р.

Онлайн посібник мови Pascal

Онлайн посібник мови Pascal

  1. Завантажити Паскаль (Turbo Pascal v7.0)
  2. Опис мови Pascal
  3. Середовище розробки Turbo Pascal v7.0
    1. Запуск програми
    2. Вікно середовища розробника
    3. Основні команди та гарячі клавіші
  4. Синтаксис та семантика
    1. Алфавіт мови
    2. Елементарні конструкції
  5. Типи даних
    1. Поняття типу даних
    2. Прості типи даних
  6. Змінні та константи
  7. Вирази
    1. Математичні операції
    2. Логічні операції
    3. Операції відношення
    4. Пріоритет операції
    5. Основні математичні функції
  8. Оператори введення і виведення
  9. Структура програми
  10. Організація розгалужень
    1. Оператор умовного переходу (if .. then .. else)
    2. Оператор вибору (case .. of .. end)
    3. Оператор безумовного переходу (goto)
  11. Цикли
    1. Арифметичні
    2. Ітераційні з передумовою
    3. Ітераційні з післяумовою
    4. Оператори завершення циклу
  12. Процедури і функції
    1. Опис і виклик процедур та функцій
    2. Передача параметрів
    3. Локальні і глобальні ідентифікатори
  13. Структуровані типи даних
    1. Перелічувані
    2. Інтервальні
    3. Масиви
    4. Рядки
      1. Процедури і функції для роботи з рядками
    5. Множини
    6. Записи
  14. Файли
    1. Типи файлів Турбо Паскаль
    2. Стандартні процедури та функції
    3. Робота з типізований файлами
    4. Робота з текстовими файлами
    5. Робота з нетипізованими файлами
У вас є питання? Щось не розумієте? Будемо раді вас бачити на українському форумі програмістів.

пʼятниця, 8 травня 2015 р.

Прості задачі на складання програм мовою Pascal,

Практична робота   ОПЕРАТОРИ    МОВОЮ   PASCAL
Дати відповіді на запитання:
1. Якщо а = 2,  b = 1, тоді результати обчислень для операторів:
А) X1 := 4*a + 2*b/(a – b);  X2 :=int(b/a + sqr(b));   X3 :=int(b/a)+ frac(b/a);
Б) Y1 := abs(4*b - 5*a) - int(6/b) - frac(a/b);   Y2 := frac(4/b -5/a) +(6*b - a);   
В) Z1 := sqr(3*sqr(b)) - 5*sqr(a);   Z2 := sqr(2/sqrt(a)) – int(4*sqr(b));       
Г) M1 := abs(a*b-100) mod (b+a);   M2 := succ(-3*b+10) mod pred(b + 2*a);    
Д) N1 := sqr(8*а) div (sqr(4*b));      N2 := sqr(9+b) mod (sqr(4-b));  
Е) K1 := (sqr(a*b - b) div  2) mod 3);  K2 := (sqr(10*a - b) div  4) mod 5);
Є)L1 := abs(100*sqrt(a*a) - 1000*sqrt (b*b))) mod a.
Ж) V1:=2015 mod (abs(9*b - 3*a)).  V2:=2016 div (abs(8*b - 2*a)).
2.Якщо А = 3,  В = 2, тоді результати обчислень для заданих  операторів
А)W = НСД((A + B) div 1000,  (A*B - 9) mod 10).
Б)Q = НСК((10*A + 100*B) mod 100,  (10*A*B - 8) mod 10).
3. Якщо а = 3,  b = 1, , тоді результати обчислень для операторів:
А) P1 := (a3 + b2) div (a2 + b3);            P2 := int((a2 + b4)/(a4 – b2));
Б) H1 := abs(7*b - 9*a)  div (8*b - a);   H1 := abs(8*b -12*a)  mod (18*b - a);  
В) G1 := abs(3*b2 - 5*a)  mod (abs(b2 - 4*a));  
Г) F1 := abs(a*b-100) mod (b + a);  F2 := abs(32*b-10) mod (b*b + a+3);  
Д) D1 := int(abs( (a3 + b3)/(a2 – b2))) div (sqr(4*b));  
Е) S1 := int((a4 - b4)/(a2 + b2) div  a) mod (3*b);
Є)T1 := int(100*sqrt(abs (a)) + 10*sqrt (abs (b))) mod (10*b – 2*a);  .
4.Скласти алгоритм  і записати програму  мовою  Pascal, що:
А1) знаходить усі цифри, що є дільниками даного трицифрового десяткового числа АВС, тобто утворює множину одноцифрових дільників числа.
А2) знаходить усі числа, що є дільниками даного двоцифрового десяткового числа АВ, тобто утворює множину дільників числа АВ.
А3) знаходить усі двоцифрові числа, що є кратними для даного двоцифрового десяткового числа АВ , тобто утворює множину кратних чисел для числа АВ.
А4) переставляє місцями цифру розряду сотень  і цифру розряду одиниць для даного трицифрового десяткового числа АВС, тобто будує число СВА і виводить його на екран.
А5) знаходить порівняння добутку та суми усіх цифр даного трицифрового десяткового числа АВС і, тобто утворює нові числа  С*В*А  та С+В+А, потім порівнює їх і виводить результат порівняння. 
А6) знаходить усі цифри, що є дільниками даного трицифрового десяткового числа АВС, тобто утворює множину одноцифрових дільників числа.
А7) знаходить найбільший  спільний  дільник  для двох  двоцифрових чисел десяткового числа АВ та ВА.
А8) знаходить найменше  спільне  кратне для двох  двоцифрових чисел десяткового числа АВ та ВА.
А9) знаходить найменшу  цифру: а)  у  двоцифровому  числі; б) у  трицифровому  числі.  
А10) знаходить найбільшу  цифру: а)  у  двоцифровому  числі; б) у  трицифровому  числі.  

А11) знаходить не найбільшу і не найменшу цифру: а)  у  двоцифровому  числі; б) у  трицифровому  числі.