Практична робота.
Текстовий процесор. Форматування об’єктів текстового документа.
Технічні вимоги до текстового документа:
Виконати налаштування параметрів сторінки:
Формат сторінки – А3, орієнтація альбомна; Поля: ліве поле - 3 см,
праве поле – 2 см, верхнє поле – 1,5 см, нижнє поле – 2 см.
Виконати налаштування параметрів об’єктів на сторінці:
Заголовки (застосувати
стилі різних рівнів) –
вирівнювання по центру, шрифт - Times New Roman, рівень контуру – напівжирний
курсив, розмір шрифту - 18 пт, колір – синій.
Основний текст –
вирівнювання по ширині, шрифт -Calibri, розмір - 14 пт, колір – чорний.
Абзаци: спеціальний
відступ зліва першого рядка – 1 см,
міжрядковий інтервал – 1,5 см, інтервал між абзацами: перед абзацами 10
пт і після абзаців 10 пт.
Списки у тексті розташувати у дві колонки з розділювачем на аркуші з
нумерацією: вигляду: 1)____; 2)____;
Зображення на усіх сторінках відформатовані з розташуванням у тексті, з стильними рамками та помірною яскравістю та відповідною контрастністю.
Нижній колонтитул: містить запис про автора роботи, а саме: ©П.І.Б. учня-2018, ®клас-2018, дата виконання роботи. Колір
сторінки: світло-блакитний. Водяний знак у вигляді тексту: «Ліцей 7 ВМР». Рамка на сторінці: фіолетова.
Вставити номери сторінок у верхньому колонтитулі праворуч.
Вставити зображення символів з довільним текстовим ефектом: "учня E-mail@gmail.com" розміром 78x60 пт в верхньому
колонтитулі сторінок ліворуч.
Вставити титульну сторінку, скориставшись шаблоном "Перспектива", на якій
прописана назва "Практична
робота в текстовому процесорі MS Word"
Вставити текстове поле на титульну сторінку, в цьому полі записати текст: "П.І.Б. учня, клас, дата виконання
роботи" і розмістити це текстове поле внизу титульної сторінки по центру,
розмір шрифту 18, напівжирний, без меж,
але заливка: жовтого кольору.
На останній 5-ій сторінці вставити автоматичний зміст текстового документа.
Застосувати спосіб
захисту інформації на сторінках від копіювання таким способом покрити відформатовану
сторінку автофігурою: прямокутник, розтягнути його на всю сторінку (і накрити поля сторінки теж) і застосувати 100% прозорість цього
прямокутника. Зберегти документ.
Текст для опрацювання:(не забудьте відмовитись від форматованого тексту після його сканування)
Сторінка 1
1. Інтерактив
на уроках інформатики(це заголовок 1-го рівня)
Навчання інформатики в школі спрямоване на досягнення таких цілей:
• формування в учнів інформаційних
знань як невід'ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному
суспільстві на основі ознайомлення школярів з ідеями і методами інформатики як універсальної мови науки і
техніки, ефективного засобу моделювання і дослідження процесів і явищ навколишньої дійсності;
• інтелектуальний розвиток учнів,
розвиток їхнього логічного мислення, пам'яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати,
класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи за аналогією, діставати наслідки з даних
передумов шляхом несуперечливих міркувань тощо;
• опанування учнями системи інформаційних
знань і вмінь, що є базою для реалізації зазначених цілей, а також необхідні у повсякденному житті й достатні
для оволодіння іншими шкільними предметами та продовження навчання.
Пізнавальна
активність школяра є важливою умовою ефективності навчання й великою мірою
впливає на темп, глибину, міцність і якість оволодіння навчальним матеріалом,
на формування світогляду, переконань, поглядів.
Головними умовами формування пізнавальної діяльності
учнів є спрямування й зосередження ними будь-якої психічної діяльності на об`єкті,
тобто увага. Засобами розвитку уваги є : посилення враження,
безпосередня вимога уваги, заходи запобігання неуважності, цікавість викладу.
Існує три рівні
пізнавальної активності учнів :
І. Відтворюючий;
ІІ. Інтерпретуючий;
ІІІ. Творчий.
Сторінка 2
1.1 Рівні пізнавальної активності (це заголовок 2-го рівня)
Відтворюючий рівень пізнавальної активності
характеризується в основному репродуктивною діяльністю учнів, що не свідчить
про усвідомлення засвоєння ними навчального матеріалу.
Інтерпретуючий
рівень
пізнавальної активності характеризується розумінням учнями суті теорії,
усвідомленим застосуванням ними теоретичних знань на практиці; він становить
основу для переходу до творчого рівня.
Творчого рівня пізнавальної активності
досягають лише окремі учні.
Пізнавальна
діяльність учнів формується за такими етапами :
1)
формування цілей навчання ;
2)
визначення вихідного стану пізнавальної діяльності ;
3)
складання програми впливу з урахуванням основних перехідних станів процесу
·
формування навчальної мотивації ;
·
ознайомлення учнів із діяльністю, яка здійснюватиметься, і знаннями, які
вона охоплює ;
·
організація роботи учнів у процесі подальшого засвоєння інформації ;
4)
забезпечення зворотного зв`язку
і корекції ;
5)
підсумковий контроль.
Пізнавальна
діяльність школярів стимулюється за допомогою всіх засобів удосконалення
навчально-виховного процесу :
a)
оновлення змісту і зміцнення між предметних зв`язків ;
b)
удосконалення методів навчання ;
c)
розробки й запровадження методів проблемно – розвивального навчання ;
d)
модернізація структури уроку ;
e)
розширення набору форм самостійної роботи на уроках ;
f)
активізація самостійної роботи на уроці ;
g)
запровадження особистісно орієнтованого навчання.
Розрив сторінки між 2 та 3 сторінками
Сторінка 3
2. Резерв формування пізнавальної діяльності(це заголовок 1-го рівня)
Основним резервом формування пізнавальної діяльності
школярів є активізація їхньої навчальної діяльності, здійснювана в таких формах
:
a) навчальною діяльністю керує
вчитель, усі компоненти навчальної діяльності ( навчальне завдання, навчальна дія, дії
самоконтролю та самооцінювання ) виконуються й усвідомлюються за допомогою
вчителя. За таких умов дієвими є численні вправи й запитання, що стосуються
аналізу й перетворення навчальної діяльності, які може використовувати вчитель
;
b) самостійна навчальна діяльність
здійснюється тоді, коли один чи кілька її компонентів реалізуються школярами
без допомоги вчителя. Дидактики відзначають, що самостійна навчальна робота –
це робота, виконувана без особистої участі вчителя, але за його завданням, у
спеціально призначений для цього час ;
c) своєю самоосвітньою діяльністю
учень керує сам, здійснюючи її відповідно до своїх знань, мотивів і цілей.
Сторінка 4
2.1 Пошукова та дослідницька активність учня(це заголовок 2-го рівня)
Навчаючи учнів, потрібно брати до уваги, що пізнавальна активність учнів
з віком зазнає істотних змін :
Між 6 – 7 і 8 – 9 роками дитина починає ставити набагато
менше питань до оточуючих, звертаючись із запитаннями переважно до самої себе.
Запитання стають пошуковими, спрямованими на самостійне роз тлумачення невідомого.
Між 8 – 9 і 11 – 12 роками зростає дослідницька
активність, вона стає різнобічною, запитання використовуються як засіб
самостійного мислення.
Між 11 – 12 і 14 – 15 роками ( особливо наприкінці цього
періоду ) відбувається зниження рівня дослідницької активності, водночас
змінюється характер запитань : від загального дослідження проблемної ситуації
підліток переходить до ґрунтовного розгляду конкретної визначеної ним проблеми.
Цікаві методи для більшого зацікавлення матеріалом, який
вивчається, пропонує педагог Анатолій Гін.
1.
Приваблива мета – перед учнями постає проста, зрозуміла і приваблива мета,
яка стає для нього особистісно – вагомою метою, і він залучається до
запланованої вчителем навчальної діяльності.
2.
Подив – учитель знаходить такий кут зору на навчальний матеріал, за якого
навіть повсякденне стає дивовижним.
3.
Відстрочена відповідь – на початку уроку вчитель дає проблемне запитання,
правильну відповідь на яке зможе сформулювати, отримуючи необхідну інформацію
під час уроку.
4.
Фантастичне запитання – вчитель моделює фантастичну ситуацію.
5.
Помилки в поясненні – пояснюючи матеріал, учитель навмисно припускає
помилки. При цьому вчитель доводить до відома учнів свій намір.
6.
Практичність теорії – вступ до теорії вчитель здійснює через практичне
завдання, вирішення якого корисне для учнів.
7.
Прес – конференція – вчитель навмисне не повністю розкриває тему, а
пропонує учням самостійно розкрити її до кінця шляхом використання суб`єктивного
життєвого досвіду, підручників та інших допоміжних засобів, доступних учням на
цьому уроці.
8.
Запитання до тексту – перед вивченням навчального тексту учням ставлять
завдання : скласти до нього список запитань, відповіді на які цілком і суттєво
розкриють даний матеріал.
Перелік педагогічних прийомів, використаних в програмі „Конструктор занять":
- „Лови помилку"
- „Відстрочена відгадка"
- „Фантастичне припущення"
- „Щедра оцінка"
- „Дитяче журі"
- „Здивуй"
- „Ідеальна оцінка"
- „Райтінг"
- „Приваблива мета"
- „Навчи іншого"
- „Хто краще" - змагання
- „Роби, як я"
- „Розширення поля оцінок"
- „Кредит довіри"
- „Точка зору".
Лови помилку - поясняючи матеріал, керівник навмисно допускає помилку.
