Календарний план уроків інформатики в 8 класах
1 год на тиждень. ІІ семестр
2017 рік.
Згідно
з навчальною програмою з інформатики з урахуванням змін,
затверджених
наказом МОН України від 29.05.2015 № 585).
|
|||||
Алгоритми роботи з об’єктами та
величинами (20 год)
|
8Е
|
8МЮ
|
8ЛК
|
примітка
|
|
1
|
Величини (змінні і константи),
їхні властивості. Прості типи величин: числовий, логічний, символьний,
рядковий.
|
17.1
|
17.1
|
17.1
|
|
2
|
Величини числового типу, операції
над ними.
|
20.1
|
20.1
|
20.1
|
|
3
|
Складання алгоритмів опрацювання
числових величин у навчальному середовищі програмування, їх налагодження і
виконання.
|
24.1
|
24.1
|
24.1
|
|
4
|
Інструктаж з БЖД. Практична
робота 10. Складання та виконання лінійних алгоритмів
опрацювання величин в навчальному середовищі програмування.
|
27.1
|
27.1
|
27.1
|
|
5
|
Величини текстового типу, операції
над ними. Елемент для введення даних: текстове поле.
|
31.1
|
31.1
|
31.1
|
|
6
|
Складання алгоритмів опрацювання
текстових величин у навчальному середовищі програмування, їх налагодження і
виконання.
|
3.2
|
3.2
|
3.2
|
|
7
|
Налагодження програм.
|
7.2
|
7.2
|
7.2
|
|
8
|
Інструктаж з БЖД. Практична
робота 11. Налагодження готової програми.
|
10.2
|
10.2
|
10.2
|
|
9
|
Величини логічного типу, операції
над ними. Алгоритми з розгалуженнями для опрацювання величин.
|
14.2
|
14.2
|
14.2
|
|
10
|
Складання та виконання алгоритмів
з елементами управління для задання логічного значення величини. Елемент для
введення даних: прапорець.
|
17.2
|
17.2
|
17.2
|
|
11
|
Складання та виконання алгоритмів
з елементом управління «список, що розкривається»
|
21.2
|
21.2
|
21.2
|
|
12
|
Алгоритми з повтореннями для
опрацювання величин.
|
24.2
|
24.2
|
24.2
|
|
13
|
Складання та реалізація алгоритмів
із циклом із лічильником у середовищі програмування.
|
28.2
|
28.2
|
28.2
|
|
14
|
Складання та реалізація алгоритмів
з повтореннями для опрацювання величин.
|
3.3
|
3.3
|
3.3
|
|
15
|
Інструктаж з БЖД. Практична
робота 12. Складання та виконання алгоритмів з повтореннями та
розгалуженнями для опрацювання величин.
|
7.3
|
7.3
|
7.3
|
|
16
|
Графічне відображення даних
засобами мови програмування. Відображення рисунків із зовнішніх файлів.
|
10.3
|
10.3
|
10.3
|
|
17
|
Відображення базових графічних
примітивів – лінія, прямокутник, сектор, ламана, еліпс, налаштування стилю та
кольору примітивів засобами мови програмування.
|
14.3
|
14.3
|
14.3
|
|
18
|
Реалізація алгоритмів з графічним
відображенням даних засобами мови
програмування.
|
17.3
|
17.3
|
17.3
|
|
19
|
Інструктаж з БЖД. Практична
робота 13. Складання та виконання алгоритмів з графічним
відображенням даних.
|
21.3
|
21.3
|
21.3
|
|
20
|
Контрольна робота №5 з теми:
«Алгоритми роботи з об’єктами та величинами»
|
24.3
|
24.3
|
24.3
|
|
Технології опрацювання числових даних у середовищі табличного процесора (10
год)
|
8Е
|
8МЮ
|
8ЛК
|
||
21
|
Абсолютні, відносні й мішані
посилання на комірки та діапазони комірок. Призначення й використання
математичних і статистичних функцій табличного процесора.
|
4.4
|
4.4
|
4.4
|
|
22
|
Призначення й використання
логічних функцій табличного процесора. Умовне форматування.
|
7.4
|
7.4
|
7.4
|
|
23
|
Інструктаж з БЖД. Практична
робота 14. Розв’язування задач на обчислення.
|
11.4
|
11.4
|
11.4
|
|
24
|
Інструктаж з БЖД. Практична
робота 15. Використання математичних, логічних та статистичних
функцій табличного процесора. Умовне форматування.
|
14.4
|
14.4
|
14.4
|
|
25
|
Створення та налагодження діаграм
різного типу, вибір типу діаграми.Встановлення параметрів сторінки.
Друкування електронної таблиці.
|
18.4
|
18.4
|
18.4
|
|
26
|
Упорядковування даних у таблицях.
Автоматичні та розширені фільтри.
|
21.4
|
21.4
|
21.4
|
|
27
|
Проміжні підсумки.Інструктаж з
БЖД. Практична робота 16. Упорядкування
даних у таблицях. Автоматичні та розширені фільтри.
|
25.4
|
25.4
|
25.4
|
|
28
|
Контрольна робота №6 з теми:
«Технології опрацювання числових даних у середовищі табличного процесора»
|
28.4
|
28.4
|
28.4
|
|
Розв’язування компетентнісних
задач (5 год)
|
8Е
|
8МЮ
|
8ЛК
|
||
29
|
Розв’язування компетентнісних
задач.
|
5.5
|
5.5
|
5.5
|
|
30
|
Розв’язування компетентнісних
задач.
|
12.5
|
12.5
|
12.5
|
|
31
|
Розв’язування компетентнісних
задач.
|
16.5
|
16.5
|
16.5
|
|
Виконання індивідуальних і
групових навчальних проектів із дослідження предметної галузі навчального
курсу «Інформатика» (4 год)
|
8Е
|
8МЮ
|
8ЛК
|
||
32
|
Вибір теми проекту. Його
планування. Добір ресурсів.Виконання індивідуальних і групових навчальних
проектів із дослідження предметної галузі.
|
19.5
|
19.5
|
19.5
|
|
33
|
Оформлення матеріалів про виконання індивідуальних і групових
навчальних проектів із дослідження предметної галузі. Захист проекту.
|
23.5
|
23.5
|
23.5
|
|
34
|
Підсумковий урок
|
26.5
|
26.5
|
26.5
|
|
субота, 14 січня 2017 р.
Календарний план уроків 2 семестр
субота, 7 січня 2017 р.
Тестування з теми "Алгоритми на Pascal"
Початковий курс
|
2. Який запис мовою Pascal логічна змінна logic2(типу Boolean) – true, якщо дійсна змінна х знаходиться в строгих межах числового проміжку від 5 до 10?
logic2:=((x>5) and (x<10));
logic2:=((x>5) or (x<10));
logic2:=not((x>5) and (x<10));
logic2:=(not(x>5)) or (not(x<10)).
3. Який запис мовою Pascal логічна змінна logic3(типу Boolean) – true, якщо дійсна змінна х строго більше 8 та дійсна змінна х строго менше -8?
logic3:=((x>8) and (x<(-8)));
logic3:=not((x>8) and (x<(-8)));
logic3:=((x>8) or (x<(-8)));
logic3:=not((x>8) or (x<(-8))).
4. Який запис мовою Pascal логічна змінна logic4(типу Boolean) – true, якщо дійсна змінна х НЕ ДОРІВНЮЄ дійсній змінні у?
logic4:=(x<=>y);
logic4:=(x<>y);
logic4:=(x=|=y);
logic4:= not(x=\=y).
5. Який запис мовою Pascal логічна змінна logic5(типу Boolean) – true, якщо дійсна змінна х менше або дорівнює дійсній змінні у?
logic5:=(x>=y);
logic5:=(x|=y);
logic5:=(x<=y);
logic5:=(x=>y).
6. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній k цілочисельне ділення n на z?
k:=(n div z);
k:=(n abs z);
k:=(n mod z);
k:=(n odd z).
7. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній q остачу від ділення цілої змінної g на цілу змінну f?
q:=(g mod f);
q:=(g div f);
q:=(g abs f);
q:=(g int f).
8. Який запис мовою Pascal присвоює дійсній змінній q суму подвоєного квадратa дійсної змінної х з потроєнним квадратним коренем від дійсної змінної у?
q:=2*x+x+3*sqrt(y);
q:=2+x*x+3+sqrt(y);
q:=2+x+x+3+sqrt(y);
q:=2*x*x+3*sqrt(y).
9. Який запис мовою Pascal є циклом з лічильником та кроком -1?
while k<=23 do y:=3*k+n;
if (10*b = 100) and (b + k = 100) then writeln(b);
for t:=200 to 2 downto 1 do d[t]:= d[t-1]+1+2*t;
for t:=2 to 200 do d[t]:= d[t-1]+1+2*t; end.
10. Який запис мовою Pascal є циклом з передумовою та кроком -3?
m:=300; while m<=51 do begin m:=m-3; S:=S+m; end.
for t:=200 to 2 downto 3 do d[t]:= d[t-1]+1+3*t;
m:=72; repeat m:=m-3; S:=S+m; until m>=51;
m:=80; while m<=100 do begin m:=m+3; S:=S+m; end.
11. Який запис мовою Pascal є циклом з післяумовою та кроком -3?
m:=62; repeat m:=m-3; S:=S+m; until m<=51;
m:=62; repeat m:=m+3; S:=S+m; until m>=81;
m:=80; while m<=100 do begin m:=m+3; S:=S+m; end.
m:=80; while m<=51 do begin m:=m-3; S:=S+m; end.
12. Який запис мовою Pascal є повним розгалуженням?
if m>0 repeat d:=random(m) else d:=random(2*m);
if m>0 while d:=random(m) else d:=random(2*m);
if m>0 then d:=random(m) else d:=random(2*m);
if m>0 until d:=random(m) else d:=random(2*m).
Тест. Операції у мові Pascal
Початковий курс
|
2. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній m дробову частину від дійсного числа x? (відкидається ціла частина, а дробова частина записується як ціле число, тобто m - набуває типу Integer або Longint).
m:=frac(x);
m:=trunc(x);
m:=round(x);
m:=int(x).
3. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній g цілу частину від дійсного числа h? (від числа h відкидається дробова частина, а g - набуває типу Longint )
g:=frac(h);
g:=round(h);
g:=trunc(h);
g:=int(h).
4. Який запис мовою Pascal присвоює дійсній змінній s цілу частину числа q? (s - набуває типу real).
s:=trunc(q);
s:=int(q);
s:=frac(q);
s:=round(q).
5. Який запис мовою Pascal присвоює дійсній змінній v модуль числа w?
v:=sqr(w);
v:=int(w);
v:=abs(w);
v:=odd(w).
6. Який запис мовою Pascal присвоює дійсній змінній k корінь квадратний з цілого числа z?
k:=sqrt(z);
k:=abs(z);
k:=sqr(z);
k:=odd(z).
7. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній d збільшене на 1 цілe числo m?
d:=inc(m);
d:=dec(m);
d:=random(m);
d:=pred(m).
8. Який запис мовою Pascal логічна змінна logic(типу Boolean) – true, якщо число m парне або false в противному випадку?
logic:=sqrt(m);
logic:=abs(m);
logic:=sqr(m);
logic:=odd(m).
9. Який запис мовою Pascal присвоює порядковій змінній d наступне за m порядкове значення?
d:=random(m);
d:=pred(m);
d:=succ(m);
d:=frac(m).
10. Який запис мовою Pascal присвоює порядковій змінній n попереднє від g порядкове значення?
n:=pred(g);
n:=succ(g);
n:=abc(g);
n:=sqrt(g).
11. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній d зменшене на 1 цілe числo m?
d:=dec(m);
d:=random(m);
d:=pred(m);
d:=succ(m);
12. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній d випадкове цілe числo від 0 до m?
d:=succ(m);
d:=pred(m);
d:=random(m);
d:=frac(m).
Ви відповіли на всі запитання? Тепер натисніть на кнопку:
В інформатиці не все так просто і легко, як іноді здається.
Крім шести арифметичних операцій, у мові Pascal є ще ряд математичних функцій, з деякими з яких ви вже встигли познайомитись на уроках математики, а деякі будете вивчати трохи пізніше. Опишемо всі математичні функції і приведемо приклади їх застосування.
- Abs(x) – модуль числа х. На мові математики еквівалентне запису |х|. Як змінна х так і результат дії над нею функції Abs може набувати як цілочисельного типу, так і типу Real – дійсні числа.
- Sqr(x) – квадрат числа х. На мові математики еквівалентне запису х2. Як змінна х так і результат дії над нею функції Sqr може набувати як цілочисельного типу, так і типу Real – дійсні числа.
- Sqrt(x) – корінь квадратний з числа х. На мові математики еквівалентне запису . Результат дії над змінною функції Sqrt набуває типу Real – дійсні числа.
- Дві наступні функції знають старшокласники, для інших просто слід запам’ятати, що вони визначені в розглядуваній мові як математичні операції.
- Exp(x) – експонента числа х. На мові математики еквівалентне запису ех. Результат дії над функції Exp набуває типу Real – дійсні числа.
- Ln(x) – натуральний логарифм числа х. На мові математики еквівалентне запису ln х. Результат дії функції Ln набуває типу Real – дійсні числа.
Для розуміння наступних трьох функцій введемо нову міру для вимірювання кута.
Означення: Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює радіусу кола називається кутом в 1 радіан.
Оскільки довжина кола L = 2pR, то коло містить 2p радіан, тобто 2p=360о. Знаючи це співвідношення легко переводити кути з радіанної міри в градусну і навпаки. Наш електронний партнер знає лише вимірювання кута в радіанах, тому всі наступні значення кута, де це не буде обумовлено нами окремо, вимірюються в радіанах. Саме тому значення числа p ПЕОМ в мові Pascal знає, але позначається дана константа як pi. У пам’яті комп’ютера зберігається число pi=3.1415926536, про що ми вже згадували раніше. Якщо вам необхідно використовувати градусну міру вимірювання кута, то необхідно самостійно виконати нескладні математичні перетворення, що базуються на властивостях пропорцій. Наголошуємо ще раз, що у всіх подальших записах кут буде виражено в радіанах.
- Sin(x) – cинус кута х. На мові математики еквівалентне запису Sin х. Результат дії функції Sin набуває типу Real – дійсні числа.
- Cos(x) – коcинус кута х. На мові математики еквівалентне запису Cosх. Результат дії функції Cos набуває типу Real – дійсні числа.
- Arctan(x) – арктангенс числа х. На мові математики еквівалентне запису arctg х. Результат дії функції Arctan набуває типу Real –дійсні числа і міститься на проміжку від –p/2 до + p/2.
- Крім цих тригонометричних функцій, в мові визначені ще і такі операції:
- Round(x) – округлює число до цілого, згідно математичних правил округлення. Результат дії функції Round набуває типу Integer або Longint – цілі числа у вказаних для даного типу межах.
- Trunc(x) – ціла частина числа: від числа відкидається дробова частина. Результат дії функції Trunc набуває типу Integer або Longint – цілі числа у вказаних для даного типу межах.
- Frac(x) – дробова частина числа: відкидається ціла частина, а дробова частина записується як ціле число. Результат дії функції Frac набуває типу Integer або Longint – цілі числа у вказаних для даного типу межах.
- Odd(x) – визначає, до парних чи непарних чисел відноситься дане число. Результат дії функції Odd набуває типу Boolean – true, якщо число парне або false в противному випадку.
- Int(x) – ціла частина числа, тобто, те ж саме, що і функція trunc, але на відміну від дії функції trunc, результат дії функції Int залишається типу real.
- Для прикладу розв’яжемо декілька задач.
Задача 1. Обчислити площу трикутника, якщо відомо координати його вершин.
Розв’язання : Досить відома в математиці задача, розв’язання якої базується на знанні формули Герона та знаходження довжини відрізка на підставі координат його кінців у декартовій системі координат. Для спрощення будемо вважати, що координати вершин трикутника завжди є цілими числами. Всі інші дії прокоментуємо в коментарях до програми.
program geron;
var xa, ya, xb, yb, xc, yc : integer;
a, b, c, S, p : real;
begin
write('Координата Х точки А: ');readln(xa);
write('Координата Y точки А: ');readln(ya);
write('Координата Х точки B: ');readln(xb);
write('Координата Y точки B: ');readln(yb);
write('Координата Х точки C: ');readln(xc);
write('Координата Y точки C: ');readln(yc);
a := sqrt(sqr(xc-xb)+sqr(yc-yb)); { Довжина сторони а }
b := sqrt(sqr(xc-xa)+sqr(yc-ya)); { Довжина сторони b }
c := sqrt(sqr(xb-xa)+sqr(yb-ya)); { Довжина сторони с }
p := (a + b + c)/2; { Пiвпериметр}
S := sqrt(p*(p-a)*(p-b)*(p-c)); { Формула Герона}
write(' S = ',S:4:2);
readln;
end.
При розв’язанні даної задачі можна було обійтись без введення додаткових змінних для обчислення довжин сторін і півпериметра, але в цьому випадку значно збільшився б вираз для обчислення площі і значення виразу для обчислення площі стало б практично не зрозумілим із–за його складності.
Введення додаткових змінних полегшує написання зрозумілих програм, але відмітимо, що і тут потрібно бути раціональним – якби ми ще ввели додаткові змінні для обчислення коренів квадратних, то від цього програма навряд чи стала б зрозумілішою, більше того, вона стала б більш не зрозумілою.
Задача 2. Округлити дробове число з заданою точністю.
Розв’язання : Зверніть увагу на формулювання задачі: нам потрібно округлити число з заданою точністю, а не вивести на екран з заданою точністю, тобто при подальших розрахунках нам, можливо, потрібно буде знову використовувати дане округлене число, а не його початкове значення.
Ідея округлення полягає в слідуючому:
- вводимо число;
- визначаємо, скільки знаків після коми нам потрібно мати;
- множимо дане число на 10 в степені «кількість значущих цифр після коми»;
- до отриманого числа застосовуємо функцію round;
- отримане число ділимо на 10 в степені «кількість значущих цифр після коми».
Все на перший погляд просто, але нам потрібно знайти спосіб знаходження числа 10 в степені «кількість значущих цифр після коми». Якби ми розв’язували цю задачу трохи пізніше, то проблем не було б, але в даний момент ми не знаємо ні операторів циклів, ні, навіть, умовного оператора. Тому на допомогу нам у цьому випадку приходить математика. У мові Паскаль немає операції піднесення до степеня (крім піднесення до квадрату), проте є дві функції, які можуть допомогти: exp(x) i ln(x), отже маємо програму:
program demoround;
var a,b,c : real;
n : byte;
begin
write('Введiть число: '); readln(a);
write('Скiльки знакiв пiсля коми залишити: '); readln(n);
b := a*exp(ln(10)*n); { множимо на 10n }
b := round(b); { округлюємо до цілих }
c := b*(exp(ln(10)*(-n))); { ділимо на 10n }
writeln('Шукана точнiсть ',c:2:n);
readln;
end.
субота, 3 грудня 2016 р.
Мова програмування Pascal для початківців
На сайті https://code.org/learn знаходяться різнорівневі інтерактивні вправи для учнів, що вивчають програмування на мові Pascal
http://inf7klas.blogspot.com/2016/12/pascal.html
http://inf7klas.blogspot.com/2016/12/pascal.html
Підписатися на:
Дописи (Atom)