Визначення фундаментального поняття «ін-форма-ція»

Класифікація властивостей інформації за парадигмами

Властивості  інформації

	Теоретична парадигма інформації	Технологічна парадигма інформації	Культурна парадигма інформації	Суспільна парадигма інформації	Інноваційна парадигма інформації
Загальні властивості змісту інформації	достовірність	форматованість	інтуїтивна	відкритість	цільовість
	повнота	формальність	досвідна	секретність	ймовірність
	структурованість	аналітичність	історична	ємність	модельність
	ефективність	технічність	імітаційність	конфліктність	перехресність
	логічність	економічність	місткість	ситуаційність	методологічність
	абстрактність	передбаченість	визначеність	ієрархічність	проблемність
	системність	схематичність	класичність	ступеневість	ризикованість
	концептуальність	інтервальність	композиційність	рівневість	компромісність
	складність	гарантованість	заангажованість	актуальність	прогнозованість
	раціональність	реалізованість	збережувальність	стратегічність	інтерактивність
	зведеність	функціональність	розпізнаванність	узгодженість	доповнюваність
	ресурсність	керованість	надлишковість	публічність	предметність
	глобальність	факторність	масштабність	надзвичайність	критичність
	надійність	Форс-мажорність	адаптивність	чутливість	адаптивність

Синоніми до слова «інформація»: коди, ієрогліфи, дані, знання, досвід,  словники, довідники, схеми,  зображення, мелодії, смаки, плани, ...

Антоніми до  слова «інформація» : шум, крик, хаос, ...

Проблема для самостійних  досліджень, роздумів, експериментів

Проаналізуйте основні функції(головні зв’язки, фундаментальні зміни, алгоритмічну роль інформації у суспільних перетвореннях), які закладені  в означенні  поняття «інформація»? Для  цього скористайтеся нижче поданими експериментальними визначеннями та вибіреть за власними критеріями ті означення, які відповідають вашому розумінню цієї субстанції. 

Прочитайте  та осмисліть  різні визначення фундаментального  поняття «інформація».  

Погляд на інформацію з точки зору буденно-інтуїтивного відношення до нематеріальної субстанції:

1.      Нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені користувачем як корисні. Іншими словами, інформація — це знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.

2.      Відомості або повідомлення про щось побутове;

3.      Роз'яснення, виклад;

4.      Оригінальність, новизна;

5.      Результат інтелектуальної (аналітико-синтетичної чи евристичної) діяльності певної людини щодо подання відомостей, повідомлень, сигналів, кодів, образів тощо (Цимбалюк Віталій Степанович);

6.      Документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України «Про інформацію»).

7.      Відомості, передані усним, письмовим або іншим способом за допомогою умовних знаків, сигналів(Енциклопедичний словник, 1979  року).

8.      Сукупність знань про фактичні дані й залежності між ними. Є одним із видів ресурсів, які використувує людина або робот в своїй діяльності та побуті(Тлумачний словний з Інформатики, 1995 рік).

9.      Це позначення змісту, який ми черпаємо із зовнішнього світу у процесі нашого пристосування до нього і приведення у відповідність до нього нашого мислення(Норберт Вінер).

Погляд на інформацію з точки зору кібернетичного відношення до  нематеріальної субстанції:

10.  Відображення заміни дискретного значення енергетичного процесу в контурі керування пристрою керування іншим дискретним значенням, зокрема - тим самим (В. П. Камша).

11.  Розпізнаний кібернетичною системою сигнал або комплекс сигналів (образ), який зменшує кількість варіантів вибору нею чергової дії команди;

12.  Комунікація та зв'язок, в процесі якого усувається невизначеність (інформаційна ентропія) (теорія зв'язку, Клод Шеннон);

13.  Позначення змісту, отриманого із зовнішнього світу у ході нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (Норберт Вінер);

14.  Імовірність вибору (Аківа та Ісаак Яглом);

Погляд на інформацію з точки зору фізико-філософського відношення до  нематеріальної субстанції:

15.  Міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міра змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (Віктор Михайлович Глушков);

16.  Заперечення ентропії, міра хаосу в системі (термодинаміка, Леон Бріллюен);

17.  Передача різноманітності (Вільям Росс Ешбі);

18.  Міра складності структур (Абраам Моль);

19.  Відображена різноманітність (Аркадій Дмитрович Урсул);

20.  Властивості матеріальних об'єктів породжувати та зберігати певний стан, який в різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між об'єктами;

21.  Фундаментальний генералізаційно-єдиний безпочатково-нескінченний законопроцес автоосциляційного, резонансно-сотового, частотно-квантового та хвильового відношення, взаємодії, взаємоперетворення та взаємозбереження (у просторі та часі) енергії, руху, маси та антимаси на основі матеріалізації та дематеріалізації в мікро- та макроструктурах Всесвіту (інформаціологія, Іван Йосипович Юзвішин);

22.  Універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки (ЮНЕСКО);

23.  Реальність, що формує матерію (Аксель Іванович Берг);

24.  Програма, алгоритм розвитку систем (Володимир Іванович Корогодін);

25.  Міра упорядкування систем (Леон Бріллюен);

26.  Ступінь свободи матеріальних об'єктів (Олексій Андрійович Борисенко).

Всі зазначені підходи до визначення інформації є різними гранями єдиного складного і багатопланового природного явища, яким є інформаційна реальність. З урахуванням сказаного, інформацію можна вважати природною реальністю, що несе в собі характерні ознаки предметів та явищ природи, які проявляються у просторі та часі (Леонід Григорович Мельник).

Існують також й інші, переважно несумісні між собою визначення судження «інформація». Але практично всі погляди на сутність інформації групуються навколо двох концепцій - атрибутивної та функціональної. Атрибутивна концепція інформації наголошує на тому, що інформація є атрибутом (невід'ємною властивістю) об'єктів. Функціонально-кібернетична концепція вважає, що головним у інформації є та функція, яку вона виконує. Особливо цікавою є функція, яку відіграє інформація, закладена, наприклад, у ДНК в розвитку біологічних організмів та інших систем, в яких можлива самоорганізація.

Що означає поняття «iнформація»?

Запитання. Яка математична модель поняття "інформація"?

Неабияка складність формування такого важливого поняття  «інформація» очевидна, з точки зору на те, що у поняття «інформації» кожна наукова галузь вкладає унікальний досвід в певному контексті конструювання «змістів», «смислів», «свідомостей»,  які відіграють потім важливу роль в різних теоріях.

На абстрактному рівні  поняття «інформація» формулюють через відповідність між двома множинами:

 1)множина «суджень» U, елементи  якої повинні мати такі  чотири маркери-параметри

u= (m_k: d_i: w_j: q_n),  де

1u) m_k -початковий матеріальний носій судження з впорядкованої  множини початкових носіїв: М={m_k}_k=1^oo;

2u) d_i - час та дату створення судження з впорядкованої множини дат: D={d_k}_k=1^oo;

3u) w_j - місце створення судження з впорядкованої множини місць: W={w_k}_k=1^oo;

4u) q_n - останній матеріальний носій судження, з впорядкованої множини останніх носіїв: Q={q_k}_k=1^oo;

2) множина «контекстів» V, елементи  якої повинні мати такі  чотири маркери-параметри

v= (x_k: y_i: z_j: g_n),  де

1v) х_k - міра достовірності з впорядкованої  множини критеріїв достовірності: Х={х_k}_k=1^oo;

2v) у_i - міра повноти (структурованості )з  впорядкованої  множини критеріїв  повноти: Y={y_k}_k=1^oo;

3v) z_j - міра безпечності з  впорядкованої  множини критеріїв  безпеки: Z={z_k}_k=1^oo;

4v) g_n - міра інноваційності з  впорядкованої  множини критеріїв  інновацій: G={g_k}_k=1^oo;

Це означає найменшою одиницею інформації можна вважати точку(u_i; v_j) із декартового добутку UxV.

Означення 1. Інформа́ція — абстрактне судження, що має різні значення залежно від контексту.

 Cпроби формального визначення інформації перераховано вище — їх багато, і вони відмінні в різних областях людської діяльності.

На інтуїтивному рівні інформація означає зміст того, про що отримувач довідався.

Означення. «Класичний» набір комунікаційного процесу:

·         {N}- множина об'єктів(агентів, машин та живих істот) комунікацій,

·         {S} - множина побудов деяких станів та каналів комунікацій,

·         {Q} - множина засобів творення інформаційних комунікацій(освітніх платформ),

·         {Z} - множина засобів контролю процесу комунікацій.

·         ...........і т. д. .............

·       {E} - множина фактів в комунікаціях;

·       {J} - множина подій в комунікаціях;

·       {Y} - множина ситуацій в комунікаціях;

·       {W} - множина смислів в комунікаціях;

·         {B} - множина засобів безпеки процесу комунікацій;

·          ...........і т. д. .............

Основні функції інформаційної комунікації це такі відповідності:

·         Регулювальна функція(відображення:{N}à{S});

·         Інформативна функція(відображення:{N}à{Q});

·         Соціально-культурна функція (відображення: {N}à{Z}).
...........і т. д. .............

Перелік основних можливостей, тобто основних функцій, в класичному наборі комунікаційного процесу в дистанційній освіті
Відповідності	Set:{N}	Set:{S}	Set:{Q}	Set:{Z}
Set:{N}	F11: {N}à{N}	F12: {N}à{S}	F13: {N}à{Q}	F14: {N}à{Z}
Set:{S}	F21: {S}à{N}	F22: {S}à{S}	F23: {S}à{Q}	F24: {S}à{Z}
Set:{Q}	F31: {Q}à{N}	F32: {Q}à{S}	F33: {Q}à{Q}	F34: {Q}à{Z}
Set:{Z}	F41: {Z}à{N}	F42: {Z}à{S}	F43: {Z}à{Q}	F44: {Z}à{Z}

Основні види комунікації в дистанційній освіті:

·         [M]-масова(невпорядковані, випадкові комунікації);

·         [G]-групова(командна, цільова, впорядкована);

·         [A]-автономна(дуальна).
       ...........і т. д. .............

Міжкультурна комунікація в предметних галузях:

·         <O> - в освіті;

·         <C> - в науці;

·         <T> - в техніці;

·         <Y> - в спорті;

·         <K> - в художній літературі;

·         <U> - в аудіовізуальних ЗМК(засоби масової комунікації),

............ ...........і т. д. .............

Властивості інформації в комунікаціях:

  Основні властивості:

·        |L| - Контактність;

·        |M| - Насиченість;

·        |P| - Достовірність;

·        |L| - Актуальність.

  Другорядні властивості інформації:

·        |J| - Орієнтованість;

·        |H| -Ефективність;

·        |W| -Заангажованість;

·        |V| -Секретність.

o   ...........і т. д. .............