Якісні властивості інформації під час комунікаційних процесів
Властивості інформації в комунікаціях:
Основні властивості:
· |L| - Контактність;
· |M| - Насиченість;
· |P| - Достовірність;
· |L| - Актуальність.
Другорядні властивості інформації:
· |J| - Орієнтованість;
· |H| -Ефективність;
· |W| -Заангажованість;
· |V| -Секретність.
o ...........і т. д. ............
Запитання. Чому необхідно мати якісні критерії інформації?
Відповідь: Слід зазначити, що за допомогою класичних підходів визначення кількості інформації розв’язують задачі з позиції аналізу загальних властивостей об’єкта і не враховують позиції істот, що приймають рішення стосовно досліджуваного об’єкта, ідеї, ситуації. Однак позиції різних істот, що приймають рішення, можуть принципово різнитися. Наприклад, один із них аналізуватиме множину ситуацій ризиків виходячи з крайньої обережності, а інший - буде прихильником раціонального ризику. Тому виникла потреба визначення кількості та якості інформації не тільки для опису наявних властивостей і особливостей досліджуваного об’єкта, а й з погляду формування і досягнення цілей істоти, що приймає рішення, на основі її бачення як необхідних властивостей особливостей досліджуваного об’єкта, так і шляхів та засобів реалізації його амбітних ідей.
Запитання. Чому істота, що приймає рішення, повинна завчасно отримувати незаперечні підстави для свого рішення?
Відповідь: Для цього істота, що приймає рішення, повинна мати певний рівень інформованості про об’єкт. За такого підходу до інформаційного аналізу насамперед виникають запитання:
· що слід розуміти під інформованістю істоти, що приймає рішення?
· якими показниками доцільно оцінювати рівень інформованості істоти, що приймає рішення?
· як кількісно оцінювати ступінь інформованості істоти, що приймає рішення про деякі можливі ситуації зокрема інформованість про фактори ризику та їх наслідки?
За аналогією з визначенням кількості інформації введемо такі поняття.
Рівень інформованості істоти, що приймає рішення - це показник рівня знань про предмет аналізу або досліджень. Кількісно рівень інформованості істоти, що приймає рішення, характеризуватимемо величиною зміни рівня невизначеності знань унаслідок одержання інформації.
Під інформованістю істоти , що приймає рішення, будемо розуміти зміну рівня невизначеності знань про ситуацію або предмет аналізу внаслідок одержання інформації. З одержанням інформації рівень невизначеності ситуації може знижуватися, якщо інформація точна, але може і зростати, якщо вона навмисно перекручена або недостовірна (тобто не підтверджена досвідом, розрахунками, документами чи іншим способом). Крім того, невизначеність ситуації можна оцінювати, виходячи з цілей системного аналізу, зокрема з погляду оцінки ступеня і рівня ризику. Для кожної певної ситуації її характеризують такі види невизначеності знань:
- · невизначеність, пов’язана з можливістю появи тієї чи іншої ситуації;
- · невизначеність, що характеризується якістю наявної і новоодержуваної інформації;
- невизначеність, пов’язана зі ступенем впливу тієї чи іншої ситуації на рівень ризику.
Звідси випливає, що підвищення рівня інформованості істоти, що приймає рішення не завжди зумовлює розкриття невизначеності появи тієї чи іншої ситуації(критичної, надзвичайної, аварійної, катастрофічної), як це було прийнято під час формування співвідношення про кількість інформації на основі її ентропії.
Тому доцільно визначити рівень інформованості істоти, що приймає рішення, з урахуванням усіх наведених факторів. Спочатку визначимо обернену величину - рівень неінформованості.
Запитання. Які якісні атрибути в понятті «рівень неінформованості»?
Відповідь: Сформулюємо якісні характеристики рівня неінформованості. Проте наше завдання в тому, що знайти адекватні міри цих якісних характеристик.
Слід звернути увагу на те, що оцінювання якості інформації найменш досліджене як в інформатиці, так і в інших наукових дисциплінах, тією чи іншою мірою пов’язаних з інформацією: теорії оптимального управління, теорії прийняття рішень тощо.
Сьогодні немає прийнятої системи показників оцінки якісних характеристик інформації. Тому недоцільно зупинятися на аналізі різних підходів до їхньої формалізації, оскільки вони незастосовні до розв’язання більшості практичних задач системного аналізу.
Наведемо лише суттєві якісні властивості інформації, що принципово важливі для розв’язання задач системного аналізу, зокрема для оцінки ступеня і рівня ризику в штатних, позаштатних і критичних ситуаціях. До таких властивостей належать:
1. Невизначеність,
2. Неточність,
3. Неповнота,
4. Нечіткість,
5. Несвоєчасність,
6. Недостовірність,
7. Суперечливість.
Невизначеність - властивість, що відображає наявність декількох альтернативних описів ситуації.
Неточність - властивість, що свідчить про наявність певного інтервалу допусків або похибки вимірів чи розрахунків у кількісних параметрах і (або) якісних характеристиках опису ситуації.
Неповнота - властивість, яка відображає наявність інформаційних прогалин в описі ситуації (щось пропущене, описане недостатньо тощо).
Нечіткість - властивість, що характеризує розпливчастість опису ситуації, коли неможливо точно визначити наявність або відсутність критеріїв характеристичної властивості опису ситуації чи її точну кількісну характеристику (наприклад, не можна точно кількісно описати такі поняття, як комфортна погода, сприятлива ситуація — їхній опис суб’єктивний, розпливчастий).
Несвоєчасність - властивість, що характеризує співвідношення в часі між моментом настання якоїсь події і моментом одержання інформації про неї. Якщо ОПР не має достатньо часу для формування і прийняття рішення на підставі отриманої інформації, то вона несвоєчасна.
Недостовірність - властивість, що відображає наявність кількісних даних або якісних характеристик, що не відповідають реальному стану ситуації.
Суперечливість - властивість, яка свідчить про наявність кількісних або якісні характеристик, що мають значення або зміст, який суперечить іншим даним.
Немає коментарів:
Дописати коментар