вівторок, 2 червня 2020 р.

Тип даних рядки string Pascal


Рядки  
Рядок у загальному значенні цього слова — це скінченна послідовність символів. У мові Turbo Pascal значення-рядки записуються за допомогою апострофів, наприклад, 'ABC' або '12345'. Порожній рядок, тобто послідовність символів довжиною 0, позначається ' '.
        Для подання та обробки рядків мова Turbo Pascal надає спеціальний тип string [n] , де n— ціла константа (можливо, іменована) не більше 255. Значення типу string [ n ] — це по слідовності символів довжиною від 0 до n.
       Змінна типу string [ n ] являє собою масив символів з індексами від 0 до n. Нехай s — змінна типу string [n] . Елемент s [0] відіграє особливу роль. Значенням L = ord ( s [ 0 ]) може бути число від 0 до n — довжина рядка , що є значенням s . Сам рядок-значення представлено елементами з індексами від 1 до L .
 Елементи масиву-рядка з індексами від L + 1 до n невизна чені ; спроба їх використання може призвести до неочікуваних наслідків. їх значення варто розглядати як «сміття», що позна­ чено в наведених байтах знаком ?. Довжина рядка зберігається в одному байті й не переви­ щує 255 . Замість string [255] можна писати string .
Найпростішими виразами рядкового типу є ім'я змінної-рядка, рядкова константа (літерал) та вираз типу char . Для рядків означена двомісна операція конкатенації (об’єднання, дописування) + . Результат утворюється шляхом дописування правого операнда до лівого: значенням '12' + '3' є '123 ' . Ціла довжина рядка повертається з виклику функції length із аргументом рядком: length (' 123 ') =3.
Рядковий вираз можна присвоїти рядковій змінній. Символи присвоюються елементам змінної, починаючи з першого. Довжина значення виразу стає довжиною значення змінної. Якщо ця довжина більша за максимально можливу довжину n змінної, то елементам змінної присвоюються n перших символів.

   Приклад. Нехай змінна s має тип string [3] . Після присвоювання s: = '12345' її послідовні елементи мають значення #3, '1', '2', '3' ; Після присвоювання s:='12' вони мають значення #2, '1', '2' , а елемент s [3] невизначений. Нехай за s = '12' виконуються оператори                 s: = s + '7' ; s : = '9' + s . Тоді s послідовно одержить значення '127' та '912 ' . Після s : = ' ' маємо: s [ 0 ] =#0 ,а всі інші елементи невизначені.
        Рядки, як і інші масиви, допускають використання та обробку їх окремих елементів, але тільки в межах значення ,поданого масивом. Наприклад, за s типу string [3] is ='12' можна присвоїти s [ 1 ] і s [ 2 ] символьні значення або використати їх, але s [3] є невизначеним. Можна також використовувати та змінювати s [ 0 ] . Наприклад, якщо за s = ' ' виконати s [ 0 ] : = chr (2) , то довжиною значення s стане 2 , тобто s [ 1 ] і s [ 2 ] будуть визначеними.     
Явне використання окремих елементів рядків, особливо елемента з індексом 0 , не рекомендується .
Для рядків означено операції порівняння =, <>, <, <=, >, >=. Рядки рівні , якщо мають однакову довжину і в її межах відповідні символи збігаються; інакше рядки не рівні.
        Рядки порівнюються відповідно до їх лексикографічного порядку , тобто як слова в словнику, тільки символами алфавіту є #0 , #1 , ..., #255 , упорядковані за номерами. Точніше, для не порожніх рядків s 1 < s 2 , якщо існує і , 1 ? і ? min { length (. j 7), length ( s 1)} , при якому sl [ i ] < s 2[ i ] , а всі відповідні елементи з індексами менше i у рядках рівні. У Pascal для визначення поточної довжини рядка служить функція lenght, Параметром даних функцій є рядок, значення довжини якого вони повертають. порожній рядок ' ' є найменшим.

УВЕДЕННЯ ТА ВИВЕДЕННЯ РЯДКІВ
Для введення-виведення рядків у мовах програмування, зазвичай, використовуються вбудовані підпрограми. Так у мові Pascal для цього служать стандартні процедури Read/ReadLn, Write/WriteLn.
       Уведення . Якщо змінна s має рядковий тип, a f є файловою змінною типу text , то при виконанні read ( f , s ) символи до найближчого кінця рядка або до кінця файла чи його ознаки #26 читаються та присвоюються елементам рядка s ; доступним буде кінець рядка #13 (або кінець тексту #26 ). Сам символ #13 або #26 у рядок-змінну не записується. Якщо символів тексту до кінця рядка або тексту більше, ніж уміщається в s , то s заповнюється до кінця, і доступним стає перший символ після прочитаних у s . Якщо перед читанням рядка s за допомогою процедури read доступний кінець рядка, то він залишається доступним, а значенням s стає порожній рядок.
Застосовувати read при введенні рядків небезпечно , особливо в циклі. Якщо після введення рядка доступним символом стане #13 , то подальші спроби читання рядків залишатимуть його доступним, і виконання програми може «зациклитися».
Приклад. Нехай змінні s 1 , s 2 , s 3 мають тип string [3] , а текст f містить таку послідовність символів.
       Тоді після read ( f , sl , s 2, s 3) змінні мають такі значення: s1= ' 123 ', s2 = '45' ,  s3= ' ' ; доступним залишається символ #13 . Подальші спроби вводити з цього тексту в рядкові змінні будуть надавати їм значення ' ' й залишати доступним символ #13.
       Уведення рядків з клавіатури є аналогічним. Щоб виконання виклику read було закінчено, треба натиснути клавішу < Enter >.
Уведення рядків з клавіатури за допомогою процедури read не рекомендується , оскільки має додаткові «підводні камені».
       Виконання процедури readln аналогічно read, але після заповнення рядкової змінної або досягнення кінця рядка в тексті частина тексту разом із найближчим кінцем рядка пропускається й доступним стає перший символ наступного рядка. В умовах попереднього прикладу після виконання readln ( f , sl , s2, s 3) змінні матимуть такі самі значення, але доступним буде символ 'а' . Якби виконувалися виклики readln ( f , s1) ; readln ( f , s2) ; readln ( f , s3) , то s1 мало б значення '123 ', s2 — ' a ' , s3 — ' ' , а доступним став би символ #26 .
 Уведення рядків з текстових файлів та з клавіатури за процедурою readln надійніше, ніж за процедурою read . 
       Виведення. Виведення рядкових виразів не має особливостей — символи значення виразу виводяться в текстовий файл або на екран. Наприклад, якщо рядкова змінна s має значення ' 12 ', то при виконанні виклику write ( s +'*'+ s ) виводяться символи 12*12.
       Приклад. Розглянемо програму, яка отримує рядки тексту від клавіатури та виводить у текстовий файл.
program CreateText;
var f:text; {файл-текст}
s:string; {рядок для введення з клавіатури) begin
writeln( 'Створення тексту.');
assign(f,'myfile . txt '); rewrite(f );
write ('Рядок і : ');
while not eof do begin
readln (s) ;
writeln (f , s) ;
writeln ('Рядок і : '); end;
close(f) end .
        Для закінчення роботи замість введення нового рядка треба натиснути < Ctrl + Z > і < Enter >. 
        Внаслідок особливостей системи Turbo Pascal довжина рядків, що набираються на клавіатурі, не більше 127 .
        Приклад. Розглянемо «копіювання» тексту за таких умов: рядки тексту мають довжину не більше 255 , а порожні рядки або ті, що містять лише пропуски, не копіюються.
        Власне «копіювання» опишемо процедурою; вхідний і цільовий файли-тексти задамо як її параметри. За умовою, рядки тексту «уміщуються» в змінних типу string , тому для введення тексту використаємо стандартну процедуру readln та змінну-рядок. Обробляючи рядок, визначимо, чи є в ньому хоча б один символ, відмінний від пропуску. Якщо є, рядок копіюється в цільовий текст.
program copyPress;
var f,g : text;
fName : string;
procedure copyNonEmpty(var f,g:text);
var s:string; {поточний рядок тексту}
k:byte; {лічильник позицій}
empty:boolean; {ознака порожності} begin
reset(f); rewrite(g);
while not eof (f) do begin
readln(f,s);
{обробка рядка s}
k:=l; empty:=true;
while (k<=length(s)) and empty do
if s[k] <> ' '
then begin
writeln(g,s);
empty:=false end else inc (k) ;
{рядок оброблено}
end;
close(f); close(g);
end;
begin
write('Вхідний текст: '); readln(fName); assign(f,fName);
write('Цільовий текст: '); readln(fName); assign(g,fName);
copyNonEmpty(f,g);
end.
        Для перевірки цієї програми достатньо вхідного тексту, в якому лише три рядки — порожній, складений кількома пропусками та рядок, що містить, крім пропусків, хоча б один інший символ. У цільовий текст має скопіюватися тільки останній рядок.
Завдання для самостійного опрацювання

Завдання 1. Вивести в один рядок: ABBCCC ... ZZ ... Z
Змінні:
i - змінна циклу; визначає, яка буква буде виводитися;
k - кількість повторень букви;
j - змінна циклу, лічильник кількості вже виведених букв.
Завдання 2. Скласти програму визначальну, яка з двох прізвищ довше. Прізвища мають різну довжину.
Завдання 3.  Дано два слова. Скласти програму визначальну вірно, що перше слово починається на ту ж букву, якої закінчується друге слово.
Задача 4. Обмін
У різдвяний вечір у віконці стояло три квіточки, зліва на право: герань, крокус та фіалка. Кожен ранок Маша витирала віконце і міняла містами стоявшу праворуч квіточку з центральною кввточкою. А Таня кожен вечір поливала квіточки і міняла місцями ліву та центральну квіточку. Потрібно визначити порядок квітів вночі після того, як пройде k днів.
Вхідні дані
Перший рядок містить кількість тестів m (1 ≤ m ≤ 12). В кожному з наступних m рядків знаходиться кількість днів k (k ≤ 1000).
Вихідні дані
Вивести m рядків, що містять по три латинських літери: "G", "C" и "V" (великі літери без пропусків), які описують порядок квітів на вікні по закінченню k днів (зліва направо). Позначення: G – герань, C – крокус, V – фіалка.
Приклад
Вхідні дані                2     1  5
Вихідні дані             VGC     CVG

завдання Vinni
Вінні Пух любить складати віршики говорячи речення задом наперед. Якось йому попалось довге складне речення і він забув свій віршик, пробуючи його виговорити. Складіть програму, яка б допомагала ведмедику легко складати такі віршики. Зауваження: віршик може складатись як із 1 слова, так і з декількох, розділених пропусками.
Технічні умови. Програма зчитує з клавіатури стрічку-віршик. В кінці віршика ніколи не ставиться крапка. Довжина віршика менша за 255 символів. Програма виводить на екран стрічку, яку отримано внаслідок повороту.
Приклад.
Введення> роза
Виведення> азор
Введення>  Все ведмеді люблять мед
Виведення>  дем тябюл ідевдем ЄСВ


В даному розділі розглянуто набір реалізацій А.Нікітін на мові Pascal стандартних алгоритмів, застосовуваних при вирішенні завдань олімпіадного програмування.
Опубліковано о

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)